снігокат
СНІГОКА́Т, а, ч.
Транспортний засіб, що складається із трьох лижних полозів, напрямляючих, керма та гальма і признач. для катання по снігу, спускання з гір.
Не дозволяється буксирування санчат і снігокатів (з мови документів);
А як весело прокататися на упряжці північних оленів або справжніх лайок, промчати по засніженому полю на снігокаті, розплавити олово над багаттям справжнього шамана (із журн.);
У Буковелі ми цілими днями каталися на снігокатах, а після обіду танцювали під відкритим небом (з газ.);
МетаМаркет допомагає знайти та обрати санки, снігокати в Інтернет-магазинах України (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снігокат — -а, ч. Керовані сани для катання із засніжених схилів гір; велолижі. Великий тлумачний словник сучасної мови