совгання

СО́ВГАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. со́вгати і со́вгатися.

Юзі пригадались найвеселіші хвилини з їх колишніх таємних забав: .. гойдалка... совгання по сіні... (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совгання — со́вгання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. совгання — див. рух Словник синонімів Вусика
  3. совгання — -я, с., розм. Дія за знач. совгати і совгатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. совгання — СО́ВГАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. со́вгати і со́вгатися. Юзі пригадались найвеселіші хвилини з їх колишніх таємних забав: .. гойдалка… совгання по сіні… (Л. Укр., III, 1952, 652). Словник української мови в 11 томах