совгання
СО́ВГАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. со́вгати і со́вгатися.
Юзі пригадались найвеселіші хвилини з їх колишніх таємних забав: .. гойдалка... совгання по сіні... (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- совгання — со́вгання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- совгання — див. рух Словник синонімів Вусика
- совгання — -я, с., розм. Дія за знач. совгати і совгатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- совгання — СО́ВГАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. со́вгати і со́вгатися. Юзі пригадались найвеселіші хвилини з їх колишніх таємних забав: .. гойдалка… совгання по сіні… (Л. Укр., III, 1952, 652). Словник української мови в 11 томах