совгатися

СО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Те саме, що снува́ти 4.

Ніби не на весіллі, а на похороні совгаються по кутках родичі молодої (Ю. Збанацький).

2. Те саме, що со́ватися 4, 5.

Діти вовтузилися, совгались (К. Гордієнко);

Губи совгаються.

3. Те саме, що ко́взатися.

Ставка посеред парку не прометено. Ніхто не совгався на нім (Б. Лепкий);

Діти по снігу ходять босі, а жінки двигають воду, як ослиці, совгаючися і падучи по дорозі (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совгатися — со́вгатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. совгатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. совгатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Те саме, що снувати 4). 2》 Те саме, що соватися 3). 3》 Те саме, що ковзатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. совгатися — совгатися ковзати (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. совгатися — СО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Те саме, що снува́ти 4. Ніби не на весіллі, а на похороні совгаються по кутках родичі молодої (Збан., Сеспель, 1961, 400). 2. Те саме, що со́ватися 3. Діти вовтузилися, совгались (Горд., Буян, 1938, 24). 3. Те саме, що ко́взатися. Словник української мови в 11 томах
  6. совгатися — Совгатися, -гаюся, -єшся гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка