совковий

СОВКО́ВИЙ¹, а, е.

Прикм. до сово́к¹;

// Який формою нагадує совок, зробл. у вигляді совка.

Для виготовлення котлованів користуються кінними плугами, кінними совковими, лопатами, а ще краще бульдозерами (з навч. літ.).

СОВКО́ВИЙ², а, е, зневажл., розм.

1. Який відповідає радянському способу мислення, пронизаний радянською ідеологієї.

Гостро критикував доповідач явище одностайності в сучасній літературі (із журн.);

На слухачів линув і продовжував линути потік естрадної, т. з. “совкової” пісенної убогості, замішаної на гірших традиціях вітчизняного поп-корну (з газ.);

Чомусь знайшов за потрібне проінформувати Ларису, що вони з Мар'яною свої ліжка не зсували, так і лишили їх у протилежних кінцях совкового дизайну (Є. Кононенко);

Совковий менталітет.

2. Той, що пов'язаний з радянською історією, стосується радянського періоду.

У савковій традиції лаковані підручники (із журн.);

Совкова ідеологія;

Совкова система;

Совкова історія;

Совкова бюрократія.

СО́ВКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до со́вка.

2. у знач. ім. со́вкові, вих, мн. Назва родини нічних метеликів, голова яких нагадує голову сови.

Розмах крил совкових 15 –270 мм.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совковий — со́вковий прикметник від: со́вка совко́вий 1 прикметник від: сово́к — інструмент совко́вий 2 прикметник про радянський спосіб життя і мислення розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. совковий — I с`овковий-а, -е. 1》 Прикм. до совка. 2》 у знач. ім. совкові, -вих, мн. Назва родини нічних метеликів, голова яких нагадує голову сови. II совк`овий-а, -е. 1》 Прикм. до совок 1). || Який формою нагадує совок, зробл. у вигляді совка. 2》 зневажл. Прикм. до совок 2). Совкове мислення. Совкові звички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. совковий — А, -е. Радянський. Painful intercourse, ось як це називається в медичній літературі, котру вона, зашугана совкова дурепа, щойно в Америці взялася студіювати (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
  4. совковий — (-а, -е) жрм; зневажл., несхвальн. Той, що відповідає радянському способу життя і мислення. <...> вони з Мар'яною свої ліжка не зсували, так і лишили їх у протилежних кінцях готельної кімнати совкового дизайну... (Є. Кононенко, Імітація); <... Словник жарґонної лексики української мови
  5. совковий — СО́ВКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́вка. 2. у знач. ім. со́вкові, вих, мн. Назва родини нічних метеликів, голова яких нагадує голову сови. СОВКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сово́к; // Який формою нагадує совок, зробл. у вигляді совка. Словник української мови в 11 томах