совочок
СОВО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до сово́к¹.
На лавах [у парку] сиділи мамки, няні .. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Олесь Досвітній);
Нелегка праця палеонтолога: спершу лопатою, а потім совочком, ножем і щіткою треба перебрати сотні тонн ґрунту (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- совочок — сово́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- совочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до совок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- совочок — СОВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сово́к. На лавах [у парку] сиділи мамки, няні.. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах