сокирище

СОКИРИ́ЩЕ, а, с.

Держак сокири.

Підбіг [Білокінь] до нього, хапає за горло, заміряється сокирою. Повисли на сокирищі жінка й дочка (О. Довженко);

Кленове сокирище.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокирище — сокири́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сокирище — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. сокирище — -а, с. Держак сокири. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сокирище — хохл. (топорище) сокирильно сокирилно Словник чужослів Павло Штепа
  5. сокирище — ТОПОРИ́ЩЕ, ТОПОРИ́СЬКО, СОКИРИ́ЩЕ. Він біля шопи робив нове топорище для сокири (М. Томчаній); З-під сокири при кожному ударі порскали іскри, сокира туманіла, а кленове слизьке сокирище прикипало до рук (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови
  6. сокирище — СОКИРИ́ЩЕ, а, с. Держак сокири. Підбіг [Білокінь] до нього, хапає за горло, заміряється сокирою. Повисли на сокирищі жінка й дочка (Довж., І, 1958, 71); З-під сокири при кожному ударі порскали іскри, сокира туманіла, а кленове слизьке сокирище прикипало до рук (Тют., Вир, 1964, 461). Словник української мови в 11 томах