1. Словник української мови у 20 томах

соколовий

СОКОЛО́ВИЙ, а, е.

1. Те саме, що соколи́ний.

Дим, сизий, як соколове крило, обгортав його звідусіль (П. Загребельний);

– Як-то було й по-якому? – став Павла питати дід сивий, дивлячись йому в вічі своїм оком соколовим (Марко Вовчок).

2. у знач. ім. соколо́ві, вих, мн. Родина хижих птахів ряду соколоподібних із міцним, гачкуватим дзьобом, до якої належать сокіл, кречет, балобан та ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соколовий — соколо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. соколовий — -а, -е. Те саме, що соколиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соколовий — СОКОЛО́ВИЙ, а, е. Те саме, що соколи́ний. Дим, сизий, як соколове крило, обгортав його звідусіль (Загреб., Диво, 1968, 107); — Як-то було й по-якому? — став Павла питати дід сивий, дивлячись йому в вічі своїм оком соколовим (Вовчок, І, 1955, 174). Словник української мови в 11 томах
  4. соколовий — Соколо́вий, -а, -е Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі. Чуб. V. 1147. Словник української мови Грінченка