сокольник
СОКО́ЛЬНИК, а, ч., іст.
Той, хто доглядає ловчих птахів, навчає їх і полює з ними.
Обслужували мисливські промисли в [феодальних] маєтках [Полісся] спеціальні групи селян (ловці, стрільці, .. сокольники і т. ін.) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сокольник — соко́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сокольник — -а, ч., іст. Той, хто доглядав ловчих птахів, навчав їх і полював з ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сокольник — СОКО́ЛЬНИК, а, ч., іст. Той, хто доглядав ловчих птахів, навчав їх і полював з ними. Обслужували мисливські промисли в [феодальних] маєтках [Полісся] спеціальні групи селян (ловці, стрільці,.. сокольники і т. ін.) (Іст. УРСР, І, 1953, 123). Словник української мови в 11 томах