солдафон

СОЛДАФО́Н, а, ч., розм., зневажл.

Обмежений, некультурний, грубий військовий, інтереси якого не виходять за межі вузькопрофесійних занять і знань.

Отупілі солдафони, есесівці та хортисти, хай навіть і не до кінця повіривши тому, все ж перестали набридати Дмитрові (В. Козаченко);

Для Пушкіна була глибоко ненависна Росія царя, Росія грубого солдафона Аракчеєва (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солдафон — солдафо́н іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. солдафон — А, ч. 1. Військовий. У неї чоловік — заправський солдафон. 2. Авторитарна, строга людина. Видно, що цей солдафон влаштував їм тут справжню казарму (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  3. солдафон — -а, ч., розм., зневажл. Обмежений, некультурний, грубий військовий, інтереси якого не виходять за межі вузькопрофесійних занять і знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солдафон — СОЛДАФО́Н, а, ч., розм., зневажл. Обмежений, некультурний, грубий військовий, інтереси якого не виходять за межі вузькопрофесійних занять і знань. Словник української мови в 11 томах