соловецький

СОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до Соловків.

Соловецька земля;

Соловецький в'язень;

Сибір. І соловецькі келії, і глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соловецький — солове́цький прикметник Орфографічний словник української мови