соловіти
СОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.
тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд); втрачати притомність або контроль над собою.
В висок Дареса затопив [Ентелл]: З очей аж іскри полетіли, І очі ясні соловіли, Сердешний об землю упав (І. Котляревський);
Розливається по жилах [горілка], і червоніє людина, соловіють у неї очі, і голосніше вона балакає (Остап Вишня);
// Ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.).
За кілька хвилин до столу, де соловів Максим, підійшла з шампанським офіціантка (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соловіти — солові́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- соловіти — (- очі) тьмяніти; (від горілки) п'яніти, бараніти. Словник синонімів Караванського
- соловіти — -ію, -ієш, недок., розм. 1》 тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд). 2》 Ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- соловіти — Бараніти, збаранювати, збараніти, позбаранювати, побаранювати, побараніти, дуріти, здурювати, здуріти, поздурювати, подурювати, подуріти, запаморочуватися, запаморочитися, позапаморочуватися, попаморочуватися, попаморочитися, спамарочуватися... Словник чужослів Павло Штепа
- соловіти — СОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. 1. тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд). В висок Дареса затопив [Ентелл]: З очей аж іскри полетіли, І очі ясні соловіли, Сердешний об землю упав (Котл. Словник української мови в 11 томах
- соловіти — Соловіти, -вію, -єш гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть. Словник української мови Грінченка