солов'я

СОЛОВ'Я́, я́ти, с.

Пташа солов'я.

З гнізда малі злетіли солов'ята. І солов'їха струшує крило (Л. Забашта);

* У порівн. Звуки злітали із струн, як щебетливі солов'ята, пурхали за вікно (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солов'я — солов'я́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. солов'я — -яти, с. Пташа солов'я. Великий тлумачний словник сучасної мови