солоність

СОЛО́НІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. соло́ний.

Аж дотепер не знав [Дорошенко], що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок... (О. Гончар);

Мінімальну приємну солоність продукту чи страви ми відчуваємо при певній ваговій концентрації солі (з наук.-попул. літ.).

2. Ступінь вмісту солі, насиченість сіллю.

Риба і планктон живуть лише при певній температурі і солоності води (з газ.);

Солоність басейну.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солоність — соло́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. солоність — -ності, ж. Властивість за знач. солоний. || Ступінь вмісту солі, насиченість сіллю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солоність — СОЛО́НІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. соло́ний. Аж дотепер не знав [Дорошенко], що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок… (Гончар, Тронка, 1963, 199)... Словник української мови в 11 томах