сольний
СО́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виконують соло.
Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (з наук. літ.);
Пісня розпочиналась сольним вступом (Ю. Збанацький);
Сольний номер;
Сольний концерт;
Сольна партія.
2. Який виконує соло.
Сцени ці скомпоновано для сольних голосів, хору й оркестру (з навч. літ.);
// Такий, на якому виконують соло (про музичний інструмент).
Сольні інструменти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сольний — со́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- сольний — -а, -е. 1》 Який виконують соло. Сольний номер. Сольний концерт. 2》 Який виконує соло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сольний — СО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виконують соло. Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (Мист., 1, 1956, 45); Пісня розпочиналась сольним вступом (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах