солярка
СОЛЯ́РКА¹, и, ж., заст.
Жін. до соля́р¹ 2.
СОЛЯ́РКА², и, ж., розм.
Те саме, що Соля́рове ма́сло (див. соля́ровий).
Ревіли [машини], пирхали перегаром солярки, тривожно сигналили (Ю. Збанацький);
Бочка з соляркою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солярка — соля́рка 1 іменник жіночого роду, істота солеварка або торговка сіллю рідко соля́рка 2 іменник жіночого роду мастило розм. Орфографічний словник української мови
- солярка — I -и, заст. Жін. до соляр I 2). II -и, ж., розм. 1》 Солярова олія; продукт перегонки нафти; використовується як пальне для дизелів, мастило для легких механізмів тощо. 2》 Дизельне пальне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солярка — СОЛЯ́РКА¹, и, ж., заст. Жін. до соля́р¹ 2. СОЛЯ́РКА², и, ж., розм. Те саме, що Соля́рове ма́сло ( див. соля́ровий). Ревіли [машини], пирхали перегаром солярки, тривожно сигналили (Збан., Курил. Словник української мови в 11 томах
- солярка — Солярка, -ки ж. Торгующая солью. Словник української мови Грінченка