солідний

СОЛІ́ДНИЙ, а, е.

1. Добре зроблений, міцний.

На пароплав було перетягнено солідний сталевий трос (Ю. Яновський);

// Великий (про річ).

Солідний біфштекс;

Солідні рогові окуляри.

2. Який відзначається поважністю, серйозністю (про людину); статечний, показний.

Був він з тих людей, яких звуть солідними, імпозантними та наділяють іншими подібними епітетами (Л. Дмитерко);

Закінчили [сапери] проходи серед мін, а потім виділили солідну людину на допомогу дитячому горю (Ю. Яновський);

// Який справляє позитивне враження.

Солідна хода;

Солідний голос;

Солідний костюм;

Солідні меблі;

Приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (І. Кочерга).

3. Який добре зарекомендував себе, має авторитет.

Нам би хотілося, щоб у кожному селі при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток, злитий, витриманий, солідний... (Остап Вишня);

Вона потрапила .. у велику і солідну клініку професора Шульги (Н. Рибак);

// Серйозний (про людину).

– Знаєте, що сказав один солідний учений, прочитавши вашу статтю? (М. Чабанівський);

Солідний напарник.

4. Ґрунтовний, змістовний.

З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський);

// Важливий, значимий.

Має звання він, солідний диплом, Часом поради дає в райгазеті (С. Олійник);

Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в міністерстві юстиції (М. Чабанівський);

Солідні аргументи.

5. розм. Який має показну зовнішність, значний своїми розмірами, повнотою (про людину).

Увагу його чомусь привернув солідний громадянин у шубі, що саме проходив поблизу (О. Гончар).

6. Значний за кількістю.

Солідна сума;

Солідний стимул.

7. Немолодий, літній (про вік).

Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи (О. Гончар);

Солідний вік.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me