солітони

СОЛІТО́НИ, ів, мн. (одн. соліто́н, а, ч.), спец.

Усамітнені хвилі, що пружно взаємодіють одна з одною.

Для прикладу розраховано коефіцієнти дифузії для солітонів .. у координатному і фазовому просторах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солітони — -ів, мн., спец. Поодинокі хвилі, що пружно взаємодіють одна з одною, тобто не змінюють своєї форми і швидкості. Великий тлумачний словник сучасної мови