1. Словник української мови у 20 томах

сонцепоклонництво

СОНЦЕПОКЛО́ННИЦТВО, а, с.

1. Поклоніння Сонцю як божеству.

Одночасно Котик проходить всі ранні етапи людської філософської думки: догрецький (єгипетський), давньогрецький, сонцепоклонництво, християнство (з наук. літ.).

2. Поклоніння сонцю і всьому прекрасному на Землі.

Сонцепоклонництво М. Рильського.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонцепоклонництво — сонцепокло́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сонцепоклонництво — -а, с. Культ поклоніння Сонцю як божеству. Великий тлумачний словник сучасної мови