1. Словник української мови у 20 томах

сопло

СОПЛО́, а́, с.

Насадок, в якому рідина або газ збільшують швидкість і набувають заданого напряму.

Сопло – складова частина реактивних двигунів, аеродинамічних труб, форсунок тощо (з навч. літ.);

Вогненний вітер рветься з вихлопного сопла грізної бойової машини [літака] (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопло — сопло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сопло — -а, с. Кінцева частина труби або трубчаста конічна насадка, признач. для регулювання струменю газу, пари, рідини, що з неї виходять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопло — Коротка трубка, переріз якої плавно змінюється; використовується для зміни швидкості протікання рідини за рахунок зменшення або збільшення її тиску. Універсальний словник-енциклопедія
  4. сопло — СОПЛО́, а́, с. Кінцева частина труби або трубчаста конічна насадка, признач. для регулювання струменю газу, пари, рідини, що з неї виходять. Гази, які утворюються при згорянні робочої суміші, з величезною швидкістю викидаються через вихідний отвір — сопло (Курс фізики, II, 1956, 249). Словник української мови в 11 томах