сором'язний
СОРОМ'ЯЗНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що соромли́вий.
Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором'язна, були до неї добрі (Б. Грінченко);
Бійці-їздові з почуття сором'язної делікатності ніколи перші не заводили розмови про Брянського (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сором'язний — сором'язни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- сором'язний — див. соромливий Словник синонімів Вусика
- сором'язний — -а, -е. Те саме, що соромливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сором'язний — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Словник синонімів української мови