сортовий

СОРТОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до сорт 1, 2.

Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості, одержують сортову назву і передаються виробництву (з наук.-попул. літ.);

// Стос. до сорту.

При сортовому прополюванні виривають усі нетипові рослини для даного сорту (з наук. літ.);

Поставлено завдання рішуче поліпшити насінництво зернових культур і перейти на суцільні сортові посіви (з газ.).

2. Який належить до високого, цінного або спеціального сорту (у 1, 2 знач.).

Наказано було сортовий ліс ближче до вагонів підкинути (І. Муратов);

Сортове залізо;

Сортове насіння.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сортовий — сортови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сортовий — -а, -е. 1》 Прикм. до сорт 1), 2). || Стос. до сорту. 2》 Який належить до високого, цінного або спеціального сорту (у 1, 2 знач.). Сортове залізо. Сортове насіння. Сортовий стан — прокатний стан, на якому виготовляють рейки, балки та ін. сортовий прокат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сортовий — СОРТОВИ́Й (який належить до високого, спеціального або цінного сорту); МА́РОЧНИЙ, МА́РКОВИЙ (звичайно про найвищу категорію вин, коньяків). У саду.. груші сортові, мов ті горнятка на гілках (І. Муратов); Сортовий посуд; Сортовий ліс; Марочні вина. Словник синонімів української мови
  4. сортовий — СОРТОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сорт 1, 2. Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості, одержують сортову назву і передаються виробництву (Юним мічур.., 1955, 59); // Стос. до сорту. Словник української мови в 11 томах