сотників
СО́ТНИКІВ, а, е.
Належний сотникові.
На тую тему вона довго балакала зі своєю тіткою, з котрою їй довелося спати в одній кімнаті в сотниковому дворі (Б. Лепкий);
Сотників кінь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me