сотників

СО́ТНИКІВ, а, е.

Належний сотникові.

На тую тему вона довго балакала зі своєю тіткою, з котрою їй довелося спати в одній кімнаті в сотниковому дворі (Б. Лепкий);

Сотників кінь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотників — со́тників прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сотників — -кова, -кове. Прикм. до сотник. || Належний сотникові. Великий тлумачний словник сучасної мови