1. Словник української мови у 20 томах

спакостити

СПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, кого, що, розм.

Док. до па́костити;

// Зганьбити, скривдити, знівечити.

Поб'ють [мужики] йому усю пику, попідставляють окуляри, порозривають на ньому одежу, спакостять нінащо чоловіка (П. Куліш);

// Занапастити.

Обох зразу облягло несказанне зло. Зло на себе, що так спакощене молоде життя, зло на людей, що допомогли його спакостити (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спакостити — спа́костити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спакостити — -ощу, -остиш, перех., розм. Док. до пакостити. || Зганьбити, скривдити, знівечити. || Занапастити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спакостити — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. спакостити — СПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, перех., розм. Док. до па́костити; // Зганьбити, скривдити, знівечити. Поб’ють [мужики] йому усю пику, попідставляють окуляри, порозривають на ньому одежу, спакостять нінащо чоловіка (П. Куліш, Вибр., 1969, 199); // Занапастити. Словник української мови в 11 томах