спалах

СПА́ЛАХ, у, ч.

1. Короткочасне світіння, раптовий зблиск полум'я, яскравого світла і т. ін.; миттєве сяйво.

Туман розсіявся, стало видно тремтливі спалахи далеких вогнів десь за обрієм (Ю. Шовкопляс);

Сиве поле до самого лісу моргало численними спалахами артилерійських батарей (О. Гончар);

Сліпили спалахи блискавок (В. Козаченко);

Велику небезпеку для космонавтів являють сонячні спалахи, під час яких інтенсивність радіації в космічному просторі .. підвищується в кілька тисяч раз (з наук.-попул. літ.);

Спалахи зір;

* У порівн. У залі, мов спалах блискавки, прохоплюється легенький сміх (Ю. Збанацький);

// Раптовий блиск очей при збудженні.

Гостро блиснули очі Півторакожуха. Опустив голову, пригасив віями вогненний спалах в зорі своєму (Н. Рибак).

2. перен. Раптовий вияв сильного почуття, настрою і т. ін.

Жадоба [волі] породжувала такі спалахи народного гніву, як повстання під проводом Болотникова, Разіна, Пугачова (М. Рильський);

– Я хочу, щоб оцей .. спалах ентузіазму після побудови шахти перейшов у рівний і ясний вогонь, який гріє людину все життя (В. Собко);

Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою .. На багато днів псувався настрій після таких спалахів, і не міг Артем Петрович спокійно сидіти вдома за столом (А. Хижняк);

Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає. Як ненавидить він у собі ці спалахи, а побороти їх не може! (Ірина Вільде).

3. перен. Раптове виникнення, а також інтенсивний розвиток якого-небудь явища.

При гібридизації нібито відбувається спалах урожайності (І. Волошин);

Ревматизм до певної міри – сезонна хвороба, причому гострі спалахи її бувають найчастіше в холодну пору року (з наук. літ.);

Спалах епідемії.