1. Словник української мови у 20 томах

спальний

СПА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Признач. для спання.

В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (І. Нечуй-Левицький);

Спальна частина приміщення була розміщена біля печі – єдиного джерела тепла (з наук. літ.).

2. Признач. для спальні (у 1 знач.).

Спальний гарнітур.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спальний — спа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спальний — [спал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. спальний — -а, -е. 1》 Признач. для спання. Спальний мішок. Спальний вагон — вагон з місцями, признач. для спання. 2》 Признач. для спальні (у 1 знач.). Спальний гарнітур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спальний — Спа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спальний — СПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для спання. В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (Н.-Лев., VI, 1966, 37); Спальна частина приміщення була розміщена біля печі — єдиного джерела тепла (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10). Словник української мови в 11 томах