спарений
СПА́РЕНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до спа́рити¹.
2. у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь.
– Варту біля казарми увечері посилили. Спарені стоять вартові (А. Головко);
// З'єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об'єднано дві частини; здвоєний.
Перший і останній вагони того куцого поїзда скидались на дзоти, оснащені спареними кулеметами (В. Земляк);
Досліди Шмідта показали, що спарене крило і в прямому потоці викликає більший опір, ніж звичайне крило (з наук.-попул. літ.);
// Який виконується двома особами, двома колективами і т. ін.
На деяких шахтах .. застосовується суцільна система розробки із спареною роботою лав (з наук. літ.);
Широко використовують спарену і групову роботу зерноочисних агрегатів, зокрема на механізованих токах (з наук. літ.).
СПА́РЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до спа́рити².
Значення в інших словниках
- спарений — спа́рений 1 дієприкметник від: спа́рити спа́рений 2 прикметник з'єднаний у пару Орфографічний словник української мови
- спарений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити I. 2》 у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. || З'єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об'єднано дві частини; здвоєний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спарений — СПА́РЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спа́рити¹. 2. у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. — Варту біля казарми увечері посилили. Словник української мови в 11 томах