спаринг
СПА́РИНГ, у, ч.
1. спорт. Тренувальний бій з метою всебічної підготовки боксера до змагання.
2. розм. Публічна дискусія з метою виявлення слабких місць аргументації в наступних диспутах.
Ідеологічний, політичний спаринг;
Спаринг представників влади.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спаринг — спа́ринг іменник чоловічого роду тренувальний бій спорт. Орфографічний словник української мови
- спаринг — -у, ч. 1》 У контактних видах спорту – тренувальний бій з метою всебічної підготовки спортсмена до змагань. 2》 розм. Публічна дискусія з метою виявлення уразливих, слабких місць в аргументації під час наступних диспутів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спаринг — спа́ринг (англ. sparring) тренувальний бій у боксі з метою підготовки до змагання. Інша назва – вільний бій. Словник іншомовних слів Мельничука