спертий
СПЕ́РТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спе́рти; зіпертий.
А ж ось загорілися в неї щоки, .. одкрилися уста від напору спертого в грудях духу, аж пашить Галя (Панас Мирний);
– Вхопив сокиру, перехрестився, поправив ноги, що були сперті на двох коренях, .. та й жду вуйка [ведмедя] (І. Франко);
Старий згорбився, опустив погляд, ніби розглядаючи сухі жилаві руки, сперті на ковіньку... (І. Рябокляч).
2. у знач. прикм. Задушливий, несвіжий, з важким запахом (про повітря).
І сперте повітря, і шалені скоки, і гарячі почуття будили спрагу (І. Франко);
Він приніс з собою в душну і сперту атмосферу зачиненої хати вогкість і свіжість літнього дощу (М. Коцюбинський);
– Звісно, зараз, коли цвітуть бузки, там по садках краще пахне, ніж у казармі, – при цих словах Яресько ще гостріше відчув, яким спертим, важким повітрям б'є із-під нар (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- спертий — спе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спертий — зіпертий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сперти, зіперти. 2》 у знач. прикм.Задушливий, несвіжий, з важким запахом (про повітря). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спертий — спе́ртий 1. притулений, прихилений (ст): Довго стояв, спертий об стіну Чорної камениці, і дивився на ратушу (Тарнавський З.) 2. який базується, ґрунтується на чому-небудь (ст): Фактично, були такі люди, що жили у Львові і вживали мови... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спертий — ВАЖКИ́Й (про повітря, запах — неприємний для вдихання, нюху), ТЯЖКИ́Й, ГУСТИ́Й, СПЕ́РТИЙ, ПРОГІ́РКЛИЙ (перев. у приміщенні). Яресько ще гостріше відчув, яким спертим, важким повітрям б'є з-під нар (О. Гончар); З залу вдарило тяжкою задухою (П. Словник синонімів української мови
- спертий — СПЕ́РТИЙ, ЗІПЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спе́рти, зіпе́рти. А ж ось загорілися в неї щоки,.. одкрилися уста від напору спертого в грудях духу, аж пашить Галя (Мирний, І, 1949, 342); — Вхопив сокиру, перехрестився, поправив ноги... Словник української мови в 11 томах