1. Словник української мови у 20 томах

спецслужба

СПЕЦСЛУ́ЖБА, и, ж.

1. перев. мн. спецслу́жби. Система, яка виконує особливі завдання із забезпечення безпеки держави: розвідку і контррозвідку, боротьбу з тероризмом та іншими небезпечними злочинцями.

Навіть не ЦРУ чи інші спецслужби замислювали цю страхітливу акцію (Б. Олійник);

Після того, як у США були зафіксовані перші випадки зараження сибірською виразкою, а спецслужби фактично підтвердили їх зв'язок із терактами 11 вересня [2001 р.], чимало країн стали приміряти ковдру біотероризму на себе (з газ.);

Агенти спецслужб.

2. Служба, організація, яка створюється з якоюсь метою (ліквідація наслідків чогось, соціальної допомоги і т. ін.).

Спецслужба допомоги інвалідам і ветеранам.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спецслужба — спецслу́жба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спецслужба — [спеицслужба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  3. спецслужба — -и, ж. Організація, що виконує спеціальні (розвідувальні, охоронні і т. ін.) функції. Великий тлумачний словник сучасної мови