спецсховище

СПЕЦСХО́ВИЩЕ, а, с.

Скорочення: спеціальне сховище. Відділ у бібліотеках, у якому зберігаються древні книги, рукописи і т. ін. що становлять собою особливу цінність;

// У СРСР – відділ у бібліотеках в якому зберігались заборонені або секретні книги.

Підданий .. осудові, “Нарис історії української літератури” був вилучений із бібліотек, окремі його примірники на чотири з половиною десятиліття потрапили у спецсховища і залишалися відомими лише невеликому колу фахівців (з наук. літ.);

Зроблено першу в Україні спробу зібрання відомостей про світ історії, релігії, культури українських євреїв, що зосереджені у книгах, брошурах, журнальних та газетних статтях, які з кінця 20-х років XX ст. знаходились у спецсховищах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спецсховище — спецсхо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови