спилити
СПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, діал.
Здійняти пил.
Іду я, – це як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спилити — спи́лити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- спилити — -лю, -лиш, док., перех., діал. Здійняти пил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спилити — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- спилити — СПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Здійняти пил. Іду я, — це як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- спилити — Спилити, -лю, -лиш гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка