1. Словник української мови у 20 томах

спичакуватий

СПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е.

Який формою, зовнішнім виглядом нагадує спичак (у 1 знач.).

Торішні високі будяки стояли настовбурчені й колючі і не хотіли поступатись молодим, що гнали спичакувате пагіння із землі (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спичакуватий — -а, -е. Який формою, зовнішнім виглядом нагадує спичак (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спичакуватий — СПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е. Який формою, зовнішнім виглядом нагадує спичак (у 1 знач.). Торішні високі будяки стояли настовбурчені й колючі і не хотіли поступатись молодим, що гнали спичакувате пагіння із землі (Цюпа, Краяни, 1971, 85). Словник української мови в 11 томах