сплюндрований

СПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до сплюндрува́ти.

[Гарісчандра:] Міста, і села, Й палати їх [князів] понищені, маєтки Сплюндровані (І. Франко);

Воно [місто] було далеке вже від нього, сплюндроване і понівечене ворогом (Н. Рибак);

[Ніна:] Я теж від себе геть думки жену Про рідний край, сплюндрований ордою (Л. Дмитерко);

І зараз, читаючи безсмертні рядки “Слова”, ми ніби бачимо, як виступають на захист сплюндрованої лихими напасниками землі руські полки (І. Цюпа);

// у знач. прикм.

Біля стін сплюндрованого будинку лежали трупи людей, у яких ще так недавно пристрасно билися серця (С. Скляренко);

// сплюндро́вано, безос. пред.

То сяк, то так прийшли [Марія і Йосип] додому. Бодай не довелось нікому Узріть такеє .. Отой гайочок! І не знать, Де він кохався. І хатина, Все, все сплюндровано. В руїні їм довелося ночувать (Т. Шевченко);

– Сіноп спалено і сплюндровано (З. Тулуб).

2. у знач. прикм. Який зазнав руйнування, нищення, грабування, спустошення.

На краю спустошеного села, сплюндрованого і безлюдного, стоїть мініатюрна церковця без хреста і без дзвонів (С. Васильченко);

Це була сплюндрована й споганена земля, – ніщо на ній не росло, не родило і не живилось (Ю. Смолич).

3. у знач. прикм. Який зазнав катування.

В Клішківцях біля жандармського поста лежали під тином постріляні. Без кожухів і чобіт, пограбовані й сплюндровані (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

сплюндрований

Значення в інших словниках