1. Словник української мови у 20 томах

сплющувати

СПЛЮ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що.

1. Здавлюючи, натискуючи, ударяючи і т. ін., робити плоским; розплющувати.

У 1507 р. два італійці .. винайшли геніальний метод виробництва скляних дзеркал. Плитку скла виготовляли з валка [шматка циліндричної форми], який розтинали і сплющували (з наук.-попул. літ.);

// безос.

Один вагон сплющило, як консервну банку, перекосило двері і вікна (Григорій Тютюнник);

* Образно. Турн і сам був розбишака І Лика сплющив в один мах (І. Котляревський);

Біль бив стопудовими молотами, сплющував тіло (П. Загребельний).

2. у сполуч. зі сл. очі, повіки і т. ін. Прикривати (очі) повіками; заплющувати.

Лев нагнувся, сплющив очі, Стоїть, ані писне... (С. Руданський);

– В тій курявій зоряній млі – тільки сплющу очі – пахнуть мої юні, мої перші фіалки (С. Васильченко);

// Тісно стулювати що-небудь, щоб не допустити проникнення рідини.

Вушні раковини [бобра] мають м'язи, які при пірнанні сплющують їх, не пропускаючи воду (з газ.).

◇ (1) Сплю́щити [наві́ки] о́чі – померти.

Краялось серце, змерзали сльози, Поки не сплющив навіки очі. Побіжать дітки із хати в клуню: – На кого кинув ти нас, татуню? (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплющувати — сплю́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сплющувати — Плющити, (метал) розплющувати; (очі) заплющувати, стуляти. Словник синонімів Караванського
  3. сплющувати — -ую, -уєш, недок., сплющити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Здавлюючи, натискуючи, ударяючи і т. ін., робити плоским; розплющувати. || безос. 2》 у сполуч. зі сл. очі, повіки і т. ін. Прикривати (очі) повіками; заплющувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сплющувати — 1. див. пресувати 2. це очі Словник чужослів Павло Штепа
  5. сплющувати — ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М. Словник синонімів української мови
  6. сплющувати — Сплю́щувати, -щую, -щуєш; сплю́щити, -щу, -щиш, -щать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сплющувати — СПЛЮ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Здавлюючи, натискуючи, ударяючи і т. ін., робити плоским; розплющувати. У 1507 р. два італійці.. винайшли геніальний метод виробництва скляних дзеркал. Словник української мови в 11 томах