сповільнення
СПОВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. спові́льнити, спові́льнювати і стан за знач. спові́льнитися, спові́льнюватися.
Можливо, забалакались кочегари і зменшився тиск пари в котлах, можливо, щось інше трапилось у машині, але саме через це сповільнення ходу торпеда пройшла перед самим носом “Антопулоса”, не зачепивши його (М. Трублаїні);
Стан різкого сповільнення, пригнічення життєвих процесів прийнято називати анабіотичним станом, або просто анабіозом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповільнення — спові́льнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сповільнення — [споув’іл'неин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- сповільнення — -я, с. Дія за знач. сповільнити, сповільнювати і стан за знач. сповільнитися, сповільнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповільнення — СПОВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Дія за знач. спові́льнити, спові́льнювати і стан за знач. спові́льнитися, спові́льнюватися. Можливо, забалакались кочегари і зменшився тиск пари в котлах, можливо, щось інше трапилось у машині... Словник української мови в 11 томах