1. Словник української мови у 20 томах

спогадувати

СПОГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, також із спол. що, як, коли, без прям. дод., про кого – що, розм. за кого – що, розм.

1. Те саме, що зга́дувати.

– Сьогодні я цілу дорогу стояла край вікна, дивилась та спогадувала колишні часи (Леся Українка);

Ти сіяєш як місяць; Чорнії маєш ти очі... Де вже така гордовита Бідних спогадувать схоче!.. (А. Кримський);

Як хмари, купчаться літа. Спогадую минулу славу (М. Шеремет);

– Жила я в батька-матері, – боже мій милий! Тепер спогадаю, як-то жилось тоді мені! (Марко Вовчок);

– Але що ж я на те пораджу, коли в мені серце розривається, кілько разів спогадаю про свої гроші! (І. Франко);

– От спогадайте: коли ви бачили в церкві хоч одного пана, або панію, або панянку? (А. Свидницький);

Хто ж за мене спогадає? (С. Руданський);

[Парвус:] Щось вони мудрують, філософів спогадують поганських та всякі панські світові звичаї (Леся Українка);

Спогадував і дивувався: колись був ніким і почував налитість життям... (Ю. Мушкетик).

2. Думати, уявляти що-небудь.

– А що, сину, – каже дід, – Треба спогадати, А де-то ми ті скирти Будем закладати? (С. Руданський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спогадувати — спога́дувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спогадувати — див. згадувати Словник синонімів Вусика
  3. спогадувати — -ую, -уєш, недок., спогадати, -аю, -аєш, док., перех., також із спол. що, як, коли, неперех., про кого – що, розм. за кого – що, розм. 1》 Те саме, що згадувати. Спогадувати добрим словом. 2》 Думати, уявляти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спогадувати — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. спогадувати — Спога́дувати, -дую, -дуєш, -дує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спогадувати — СПОГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., також із спол. що, як, коли, неперех., про кого— що, розм. за кого— що, розм. 1. Те саме, що зга́дувати. Словник української мови в 11 томах