споживчий

СПОЖИ́ВЧИЙ, а, е.

Який служить для задоволення потреб споживання.

За своїми споживчими властивостями тканини з мішаних волокон стоять приблизно на однаковому рівні з тканинами, які виробляються тільки з бавовни (з публіц. літ.);

Споживні властивості виробів;

Споживна стиглість плодів;

Споживні якості металу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споживчий — спожи́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. споживчий — -а, -е. Який служить для задоволення потреб споживання. Споживча кооперація — вид кооперації, яка об'єднує масових споживачів для спільних закупівель і часткового виробництва споживчих товарів з подальшим їх продажем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споживчий — Спожи́вчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. споживчий — СПОЖИ́ВЧИЙ, а, е. Який служить для задоволення потреб споживання. У новій п’ятирічці є можливості серйозно поліпшити постачання населенню споживчих товарів (Матер. XXIV... Словник української мови в 11 томах