спокійненько
СПОКІЙНЕ́НЬКО.
Присл. до спокійне́нький.
До хазяїна! За наймита!.. Мати смутненька та тривожненька... А старший син одказав спокійненько на сю вісточку: – Добре, мамо (Марко Вовчок);
Старий схопив вірьовку, що висіла на тину, і, розмахуючи нею, як киргиз арканом, побіг на хлопців, що спокійненько собі говорили, поспиравшись на лопати (Григорій Тютюнник);
Розгулює [дядько] собі в порту спокійненько (С. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спокійненько — спокійне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- спокійненько — див. поволі Словник синонімів Вусика
- спокійненько — Присл. до спокійненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спокійненько — СПОКІЙНЕ́НЬКО. Присл. до спокійне́нький. До хазяїна! За наймита!.. Мати смутненька та тривожненька… А старший син одказав спокійненько на сю вісточку: — Добре, мамо (Вовчок, І, 1955, 292); Старий схопив вірьовку, що висіла на тину, і, розмахуючи нею... Словник української мови в 11 томах
- спокійненько — Спокійно нар. Спокойно. ум. спокійненько, спокійне́сенько. Він спокійненько собі й каже. МВ. (О. 1862. III. 50). Словник української мови Грінченка