спокійність

СПОКІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко.

Властивість і стан за знач. спокі́йний.

Її поважність, природжена спокійність і навіть її неповорушливість .. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (І. Нечуй-Левицький);

– Ану, де тут мої земляки? – спитав [Гонтар] нарочито голосно, бравуючи спокійністю, ніби прийшов сюди, куди щодня заходив, щоб просто погомоніти (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокійність — спокі́йність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спокійність — -ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спокійність — СПОКІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокі́йний. Її поважність, природжена спокійність і навіть її неповорушливість.. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (Н.-Лев., IV, 1956, 44); — Ану, де тут мої земляки?... Словник української мови в 11 томах