спомка
СПО́МКА, и, ж., діал.
Спогад.
Горе вкрилося якимсь туманом, зосталася спомка, аж ось і вона мерхне, потухає, час і її стирає (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спомка — спо́мка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- спомка — -и, ж., діал. Спогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спомка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
- спомка — СПО́МКА, и, ж., діал. Спогад. Горе вкрилося якимсь туманом, зосталася спомка, аж ось і вона мерхне, потухає, час і її стирає (Мирний, І, 1954, 231). Словник української мови в 11 томах