1. Словник української мови у 20 томах

спондей

СПОНДЕ́Й, я, ч., поет.

В античному віршуванні – стопа з двох довгих складів, яка за загальною довжиною дорівнює дактилю; у силабо-тонічному віршуванні – стопа з двох наголошених складів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спондей — спонде́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спондей — -я, ч., поет. В античному віршуванні – стопа з двох довгих складів; у силабо-тонічному віршуванні – стопа з двох наголошених складів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спондей — спонде́й (грец. σπονδεϊος) стопа вірша: в античному віршуванні – з двох довгих складів, у тонічному – з двох наголошених складів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. спондей — СПОНДЕ́Й, я, ч., поет. В античному віршуванні — стопа з двох довгих складів; у силабо-тонічному віршуванні — стопа з двох наголошених складів. Словник української мови в 11 томах