спорожнений
СПОРО́ЖНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спорожни́ти.
Здорова пляшка вже була спорожнена (І. Нечуй-Левицький);
За столом сидів Симкович і вже клював носом. Перед ним стояла наполовину спорожнена пляшка (М. Ю. Тарновський);
Рушив потяг назад не спорожнений. Бо місто було голодне, і йому замість хліба прислали дітей... (Ю. Яновський).
2. у знач. прикм. Нічим не заповнений; пустий, порожній.
Онисія Степанівна забирала спорожнені миски (І. Нечуй-Левицький);
Спорожнені діжки раз у раз спускалися по воду (Я. Качура);
// Ніким не зайнятий; вільний.
Тільки кінь жовнірський, немов здичавіла тварина, на дибках обернувся й страшним стрибком поніс .. спорожнене сідло (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорожнений — споро́жнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спорожнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спорожнити. 2》 у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній. || Ніким не зайнятий; вільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорожнений — ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення — нічим не заповнений; про місце — ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- спорожнений — СПОРО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спорожни́ти. Здорова пляшка вже була спорожнена (Н.-Лев., IV, 1956, 206); За столом сидів Симкович і вже клював носом. Перед ним стояла наполовину спорожнена пляшка (М. Ю. Тарн., День.. Словник української мови в 11 томах