1. Словник української мови у 20 томах

спочинок

СПОЧИ́НОК, нку, ч.

Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок.

Вдома чекає [Маланку з Гафійкою] спочинок і сон (М. Коцюбинський);

Останніми днями працював, забуваючи про їжу, про спочинок (О. Ільченко);

// Проведення часу без праці, на дозвіллі.

Тихими літніми вечорами, в години спочинку, він брав свою стареньку скрипку, грав і наспівував російські, українські та білоруські пісні (Т. Масенко);

Купаються в морі дівчата, Лунає веселий сміх. Дівчата легкі, мов качата, Діждали спочинку і втіх (П. Воронько);

// Коротка перерва під час якоїсь дії; перепочинок.

Дорога довга .. Ми їдемо, спочинку ні хвилини (Леся Українка).

(1) Без спочи́нку – безперестанку, безперервно; не відпочиваючи.

Проживає Олеся, працюючи без спочинку (Марко Вовчок);

Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу .. І тому наказ, яким керувався полк, без спочинку поспішаючи вперед, здавався Козакову його власним наказом (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спочинок — спочи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спочинок — ВІДПОЧИНОК; супочинок, супочивок. Словник синонімів Караванського
  3. спочинок — див. відпочинок Словник синонімів Вусика
  4. спочинок — [спочинок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. спочинок — -нку, ч. Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок. || Проведення часу без праці, на дозвіллі. || Коротка перерва під час якоїсь дії; перепочинок. Без спочинку — безперестанку, безперервно; не відпочиваючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спочинок — знайти́ кіне́ць (моги́лу, ві́чний спочи́нок). Загинути, померти. Він чекав, що зараз розступиться земля й поглине зухвалого Септара або грішник знайде собі могилу під руїнами башти (М. Коцюбинський); Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Фразеологічний словник української мови
  7. спочинок — ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́В розм., ОПОЧИ́НОК заст., ОПОЧИ́ВОК заст., ОПОЧИ́ВКА заст., ВІ́ДДИХ діал. Словник синонімів української мови
  8. спочинок — Спочи́нок, -чи́нку, -нкові, на -нку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спочинок — СПОЧИ́НОК, нку, ч. Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок. Вдома чекає [Маланку з Гафійкою] спочинок і сон (Коцюб., II, 1955, 27); Останніми днями працював, забуваючи про їжу, про спочинок (Ільч. Словник української мови в 11 томах
  10. спочинок — Спочинок, -нку гл. = спочив. КС. 1882. XII. 502. Будуть кримці та нагайці, безбожні бусурмени, тебе, пішого-піхотинця, на спочинках минати. ЗОЮР. І. 33. Словник української мови Грінченка