спрацьовування
СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3.
Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді – смертельне самоотруєння (з наук. літ.);
Можна було б знизити швидкість різання і таким чином зменшити спрацьовування інструмента, але це знижує продуктивність верстатів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спрацьовування — спрацьо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спрацьовування — -я, с. Дія за знач. спрацьовувати 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спрацьовування — СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3. Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді — смертельне самоотруєння (Вибр. праці О. Словник української мови в 11 томах