спроквола
СПРОКВО́ЛА́, присл.
Не поспішаючи, не кваплячись; повільно.
Спроквола переступивши поріг, швидко зачинив [хлопець] двері і побіг геть (І. Багмут);
Спроквола у грот зайшов поранений боєць й на камінь сів (І. Гончаренко);
Спроквола дістав [майстер] сірники, розім'яв погаслу цигарку і припалив знову (Ю. Мушкетик);
Спроквола чахкають на насипі, вичахають після денної спеки бронепоїзди (О. Гончар);
Двері спроквола відчинились, і на порозі стала господиня (С. Добровольський);
Спроквола гойдається пальмове верховіття – східний пасат приносить прохолоду (з наук.-попул. літ.);
// Не швидко, повільно.
Спроквола чахкають на насипі, вичахають після денної спеки бронепоїзди (О. Гончар);
Двері спроквола відчинились, і на порозі стала господиня (С. Добровольський);
Спроквола гойдається пальмове верховіття – східний пасат приносить прохолоду (з наук.-попул. літ.);
// Поступово, з часом, не відразу.
Теофіл Безбородько спроквола став набирати віри, що щаслива зірка не покинула його назавжди і хоч відпливла тимчасово вбік, та й далі світить йому хай і тьмяно (Ірина Вільде);
Небо знов прочистилось, .. зазирало сонце на траву, що піднімала спроквола свої вершки вгору (Л. Мартович);
Ми на дорозі з ним зустрілись І спроквола розговорились (М. Рильський);
Веселе літо відцвіта, пора його пройшла. Хороша осінь золота надходить спроквола (Н. Забіла).
Значення в інших словниках
- спроквола — спрокво́ла́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- спроквола — пр. нешвидко, ПОВАГОМ; (говорити) з протягом; (рости) помалу, поступово, не відразу; спрокволу. Словник синонімів Караванського
- спроквола — див. поволі Словник синонімів Вусика
- спроквола — присл. Не поспішаючи, не кваплячись; повагом. || Протяжно, повільно і т. ін. || Не швидко, повільно. || Поступово, з часом, не відразу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спроквола — ПРОТЯ́ЖНО (розтягуючи слова, звуки), ПРОТЯ́ГЛО, ПРО́ТЯГОМ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВО розм., СПРОКВОЛА розм., СПРОКВО́ЛУ розм., ПРОКВО́ЛИСТО розм., НАРО́ЗТЯГ розм., ВИТЯ́ЖНО діал. Біля церкви сумно і протяжно затрубив вартовий (Мирослав Ірчан); — Щ-о-о?... Словник синонімів української мови
- спроквола — Спрокво́ла́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спроквола — СПРОКВО́ЛА, присл. Не поспішаючи, не кваплячись; повагом. Спроквола переступивши поріг, швидко зачинив [хлопець] двері і побіг геть (Багмут, Опов., 1959, 17); Спроквола у грот зайшов поранений боєць й на камінь сів (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- спроквола — Спроквола нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка