1. Словник української мови у 20 томах

спузар

СПУЗА́Р, я́, ч., діал.

Пастух, в обов'язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду.

Вдень його [вогонь] підтримує ватаг, а вночі спеціальний хлопець, якого так і називають спузар, бо він, маючи діло з вогнем, вічно вимазаний у спузі, а вмиватися не має коли (Г. Хоткевич);

Лишились тільки ватаг зі спузарем. Вони мусять чекати, аж згасне вогонь (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спузар — спуза́р іменник чоловічого роду, істота пастух діал. Орфографічний словник української мови
  2. спузар — -я, ч., зах. Пастух, в обов'язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спузар — СПУЗА́Р, я́, ч., діал. Пастух, в обов’язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду. Вдень його [вогонь] підтримує ватаг, а вночі спеціальний хлопець, якого так і називають спузар, бо він, маючи діло з вогнем... Словник української мови в 11 томах