1. Словник української мови у 20 томах

спусковий

СПУСКОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до спуску, опускання чого-небудь.

Спускові операції;

// Признач. для спуску, опускання чого-небудь.

Судно спочатку майже непомітно для ока рухається по спускових брусах, все більше і більше набираючи швидкості (з газ.);

Тримаючись за спусковий кінець, водолаз пильно перевіряє кожен метр ґрунту (з газ.);

Від стрільця залежало влучити хвилину, коли саме натиснути на спускові механізми (Іван Ле);

// Який здійснює, спуск.

Коли настає день спуску [судна] – він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх, з хвилюванням слухають, як серед глибокої тиші лунають по радіо останні розпорядження спусковій команді (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спусковий — спускови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спусковий — -а, -е. Стос. до спуску, опускання чого-небудь. Спускові операції. || Признач. для спуску, опускання чого-небудь. || Який здійснює спуск. Спусковий гачок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спусковий — СПУСКОВИ́Й, а́, е́. Стос. до спуску, опускання чого-небудь. Спускові операції; // Признач. для спуску, опускання чого-небудь. Судно спочатку майже непомітно для ока рухається по спускових брусах, все більше і більше набираючи швидкості (Веч. Київ, 28. Словник української мови в 11 томах