1. Словник української мови у 20 томах

спучувати

СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., що

1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим.

Вода спучила лід.

2. спец. Збільшувати об'єм.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучувати — спу́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спучувати — -ує, недок., спучити, -ить, док., перех. 1》 Випинати горбом, горбами, робити випуклим. 2》 спец. Збільшувати об'єм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спучувати — Димати, видимувати, видимати, повидимувати, здимувати, здимати, поздимувати, надимувати, надимати, понадимувати, обдимувати, обдимати, пообдимувати, подимувати, подимати, роздимувати, роздимати, пороздимувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. спучувати — СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., перех. 1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим. Вода спучила лід. 2. спец. Збільшувати об’єм. Словник української мови в 11 томах