1. Словник української мови у 20 томах

співвинуватець

СПІВВИНУВА́ТЕЦЬ, тця, ч., юр.

Особа, винна в чому-небудь разом із кимсь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвинуватець — співвинува́тець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співвинуватець — -тця, ч., юр. Особа, винна в чому-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співвинуватець — СПІВВИНУВА́ТЕЦЬ, тця, ч., юр. Особа, винна в чому-небудь разом із кимсь. Словник української мови в 11 томах