співкамерник
СПІВКА́МЕРНИК, а, ч.
Людина, яку утримують або утримували з кимось в одній тюремній камері.
У камері сиділо четверо, третім співкамерником Н. Тимощенко Михайло Семенович, морський офіцер з Севастополя (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me